Зовнiшнiй вигляд  журналу

Iллюстрацii до статтi

Iсторичний музей Г.Я Сєдова

Стаття з науково-популярного журналу "Культура. Iсторiя. Традицii." №5, 2004 р., стор.16

Лейтенант Сєдов - відважний дослідник,  що загинув заради науки.  Несхожий на більшість офіцерцарської Росії, він цілком заслуговує того, щоб його ім'я збереглося в пам'яті нащадків. О.Ю. Шмідт

         У травні 1977 року у Приазов’ї широко відзначили сторіччя зі дня народження видатного полярного дослідника, нашого  славетного земляка Г.Я. Сєдова. На честь ювілейної дати відбулася Всесоюзна науково-географічна конференція, на яку прибули  вчені та мореходи із Москви та Ленінграда, Архангельська та Колими. Вони ж разом із представниками району та селища заклали  перше каміння у майбутній музей Г.Я. Сєдова. Довгих 13 років продовжувалось будівництво культурного центру.
          А передісторія історичного музею Г.Я. Сєдова така. У 1959 році вчитель географії Сєдовської середньої школи Полякова Лідія Марківна створює предметний географічний гурток. Любителі географії, мандрів слухали захоплюючі розповіді Лідії Марківни про далекі країни, ближче впізнавали свій рідний край, його минуле, знайомились з життям своїх попередників-земляків. Діти  відчули гордість за те, що вони народились та живуть на тій землі, де колись народилася та жила така людина як Сєдов. По  крихтах школярі разом із вчителем збирали історію про підкорювача Півночі, писали листи, робили запити у різноманітні архіви. Поступово накопичувався матеріал, що потребував зберігання. "З подвигом Сєдова повинні бути знайомі не лише мешканці селища, але й численні його гості. Для увічнення пам'яті Г. Сєдова потрібен музей," - вважала нині покійна Л.М. Полякова.
             Починаючи з 1961 року, пам'ять про морського офіцера свято зберігають у музеї на суспільних засадах. Розташовувався тоді  музей в одній з кімнат Палацу Культури селища Сєдово. До 1975 року Л.М. Полякова - незмінний керівник музею, вона ж і науковий працівник, вона й екскурсовод... Безперечно, найкращим пам'ятником цьому подвигу став музей Г.Я. Сєдова. Відкриття історичного музею відбулось 8 липня 1990 року на батьківщині підкорювача північних широт.
             Музей будували всі, кому небайдужа історія рідного краю - близько сорока підприємств та закладів Донецької області стали  спонсорами будівництва. Двоповерхова будівля музею, схожа на силует вітрильника, була спеціально збудована за проектом,  автори якого -петербургскi фахiвцi Соломій В.С., Плесков О.К. У результаті сумісних зусиль був створений цікавий історичний  музей великого дослідника Арктики, який чудово оформили художники Санкт- Петербурзького комбінату художньо-оформлювального  мистецтва.
            Символічний ключ на відкритті музею був вручений його директору Косенко Т.М. Перші виставки, перші наукові відрядження,  перші відвідувачі... Все це пов'язано з першим керівником музею - Косенко Т.М. Тетяна Михайлівна, історик за фахом, зуміла  зорганізувати та підняти в музеї на певний рівень науково-дослідницьку, науково-просвітницьку роботу.
        Першу екскурсію провела замісник директора обласного краєзнавчого музею В.П. Філатова. Вона запросила гостей до залу, що чимось нагадував каюту морського вітрильника, познайомила їх з унікальними експонатами та документами, що розповідають про подвиг Г.Я. Сєдова, про його важкий та тернистий шлях у безсмертя. Звичайно ж, найбільшу увагу всіх було прикуто до  експозицій, що розповідають про експедицію до Північного полюса на судні "Святий Фока",  яка почалась у 1912 році.  На  стендах розташована карта полярної експедиції, копії рахунків про добровільні пожертвування на придбання собак, продуктів  харчування. Поруч оригінали експонатів з судна "Святий Фока", на якому Г.Я. Сєдов вирушив у свою останню героїчну путь:  частини обшивки та підковки корабля, совкова лопата, що була знайдена на місці загибелі Г.Я. Сєдова на острові Рудольфа,  частини фотоапарата та бритва, що належали учаснику експедиції художнику Н.В. Пінегіну. А поруч невеликий, але виразний  малюнок корабля, виконаний власноруч художником та подарований музею його дружиною. Широко представлені були і матеріали  про попередні експедиції Г.Я. Сєдова на Колиму у 1909 році та по Каспію у 1911 році. Відчувається, що засновники музею виконали величезну та кропітку пошукову роботу...
          З 1990 року музей Г.Я. Сєдова стає відділом Донецького обласного краєзнавчого музею. Через два роки (на основі наказу №10 від 04.02.1992 р. по Донецькому обл. Управлінню культури) музей Сєдова став самостійним державним музеєм.
           Музей Г.Я. Сєдова за всіма історичними канонами дуже молодий. У 90-і роки фонди музею нараховували лише 300 експонатів.  Сьогодні кожний, хто входить у експозиційну залу, може на власні очі переконатись, що за 14 років кількість експонатів набагато зросла. На сьогоднішній день у зібранні музею зберігається біля 2-х тисяч експонатів. Фонди музею постійно  поповнюються новими матеріалами завдяки ентузіазму його працівників та патріотизму людей, які намагаються допомогти  зберегти пам'ять про достойну людину - нашого земляка. Це одне з головних завдань працівників музею.
            Науково-дослідницька робота включає в себе листування, пошук нових матеріалів, пов'язаних з життям та діяльністю нашого співвітчизника. Завдяки цьому створені особисті архіви Г.Я. Сєдова, І.Д. Папаніна, С.О. Макарова. За час свого існування тут побувало більше 40 тисяч людей. Багато з них дивувались тому, наскільки його вигляд не відповідає звичній уяві про  вигляд провінційного музею.
              Експозиція увідного залу розкриває значення наукового подвигу Г.Я. Сєдова та його соратників. Експозиційний розділ "Г.Я. Сєдов - першопрохідник Арктики" постійно поповнюється новими музейними предметами та дозволяє простежити найважливіші етапи  життя та діяльності начальника першої російської експедиції до Північного полюса.    Документи, фотографи, цінні реліквії,  представлені в музеї, розповідають про організовану нашим земляком експедицію. Великий розділ експозиції "Виповнення мрії  Г.Я. Сєдова" присвячений сучасному і освоєнню Півночі (науковим дослідженням). Тут можна ознайомитись з матеріалами  останніх полюсних експедицій. Музей вступив у світ філателії: формується філателістична колекція про експедицію до  Північного полюса під керівництвом Сєдова, збираються матеріали, що стосуються теми "Північний полюс та його освоєння".  Тому центральне місце в цій експозиційній вітрині займають філателістичні матеріали (конверти, марки, значки).
          Створюється не лише історичний, але й краєзнавчий музей. Співробітниками музею ведеться збір матеріалів з історії селища Сєдова, рибацького промислу Новоазовського  району,   проводиться  наукова обробка нових надходжень.  Відвідувачі музею мають можливість побачити перші сторінки історії хутора Крива Коса (нині сел. Сєдово), побуту рибаків.
           Безперечно, великий інтерес представляють предмети інтер'єру селянської хати, знаряддя праці, одяг, що експонуються в  спеціальній експозиції "Історія хутора Крива Коса".
             На сьогоднішній день формуються етнографічні фондові колекції з метою збагачення експозиції та фондів музею, наприклад,
керамічний посуд товариства М.С. Кузнєцова, вишивка, в'язання з приватних колекцій народних умільців, предмети побуту,  нумізматика. Історичний музей Г.Я. Сєдова став справжнім центром естетичного та художнього виховання молоді, духовного та творчого розвитку мешканців району, області. За період існування музею співробітниками було організовано біля 50 виставок. Відома фраза: "Людина стає кращою від спілкування з мистецтвом, із. справжнім мистецтвом, яке сповнює його захватом." Ця  мудрість була девізом багатьох виставок, що проходили у музеї, таких, як етнографічна виставка декоративно-прикладного мистецтва "Ми - частина України", виставка вишитих виробів "Живопис голкою" та інші. На сьогоднішній день, коли потрібно якось лікувати людську душу, сіяти у серцях людей прекрасне, ці виставки - крок до духовного збагачення людей. "Краса врятує світ", - згадуються крилаті слова.
        Робота з дітьми та молоддю сьогодні стала одним із пріоритетних напрямів в науково-просвітницькій діяльності музею. Налагоджені тісні контакти з педколективом та учнями Сєдовської загальноосвітньої школи. Цікаво проходять на базі музею уроки історії, російської та української мови, географії, зустрічі із письменниками та мандрівниками.
          У музеї проводяться як оглядові, так і тематичні екскурсії, вечори пам'яті, зустрічі з цікавими людьми. Основні форми роботи: екскурсії, виставки, дні відкритих дверей, літературні вечори, публікації статей, консультації тощо. Стало доброю традицією щорічно в день народження Г.Я. Сєдова проводити Сєдовські читання.
         Музей Г.Я. Сєдова є науково-методичним центром для народних музеїв селищ Козацьке та Роза Люксембург Новоазовського району. У музеї часто бувають гості з багатьох міст, сіл нашої країни, із країн СНД, із ближнього зарубіжжя. Про діяльність музею  можуть розповісти записи у книзі гостей. Як правило, відгуки кваліфіковані, доброзичливі, іноді допомагають знайти нові форми роботи. Ось один з них:" Як чудово, що в наш нелегкий час є люди, здатні створювати та доносити до наступних поколінь цю частину національної історії, національної культури. І поки будуть існувати музеї, зберігачі їх цінностей - нація та народ не загинуть. Бережи Вас Господь!" Музеї заслужено користуються авторитетом та визнанням у всіх куточках світу. Адже це - важлива складова масової ідеологічної та культурно-просвітницької діяльності. Та саме сьогодні є необхідним якісно новий підхід до музейної справи, більш повне та різностороннє використання колекцій, вдосконалення музейних експозицій.
       Працівники музею мають великі і цікаві плани на майбутнє. Вони, безперечно, будуть втілюватись у життя, адже світ не без добрих людей, як кажуть у народі, роби добро та чекай на добро. Відвідавши історичний музей Г.Я. Сєдова, люди не зможуть забути ім'я морського офіцера в чині старшого лейтенанта, який у  свої неповні 37 років знайшов вічний спочинок під кригою на о. Рудольфа, віддавши життя на благо науки
                                                                                                                                                               М.А. Полях, директор історичного музею Г.Я. Сєдова

  Декiлька зауважень. Розмiщуючи цю статтю, я мав би її перекласти, враховуючи, що мiй сайт, як i сам музей та переважна бiльшiсть населення не тiльки селища Сєдове, але й району, та, в значнiй мiрi,  i Донецької областi, росiйськомовнi. Але вирiшив залишити мову оригiналу. Насамперед тому, що українська мова зрозумiла кожному, хто знає мову Пушкiна та Гоголя, i в цьому не може бути нiяких проблем.  До речi , так саме, як  i  навпаки. А подруге тому, що батьки мужнього дослiдника Пiвночi були з Полтавщини i, певно, Сєдов чув  українську мову з дитинства. Також я хочу зробити приємне можливим україномовним вiдвiдувачам сайту, бо всi ми - i українцi, i  росiяни - нащадки цього славетного прикладу служiння Батькiвщинi, тому повиннi  бути гiдними його.  За фах в українськiй мовi дякую в першу чергу сєдовську книгарню   того давнього часу, коли я був школяром.  Тодi в нiй було досить гарних книжок Жюль Верну, В. Скотта та iнших. Я читав їх  цiєю мовою, незважаючи на те, що моя рiдна мова - росiйська, але на рiднiй мовi цих захоллюючих творiв тодi не було.    Лях В.П.

Iллюстрацii до статтi

В 2014 году посёлок Седово и, соответственно, музей оказались на территории ДНР. М.А. Полях в дальнейшем стала заместителем главы администрации Новоазовского района по культуре. Статья сохраняется на сайте как исторический документ.

    Ще стаття стосовно музею    Статтi про Г.Я. Сєдова    Музей Арктики та Антарктики школи №336 м. Санкт-Петербургу